Після уроку учні/учениці зможуть: знати:

• що досліджує наука «історія»;
• хто такі «історики» й «історикині»;
• вчених, які вивчали історію України;

поняття «родовід».

Уміти:

• визначає, що досліджує історія;
• • користується інтернет-ресурсами для створення родинного дерева.

  Ставлення:

  • усвідомлює себе частинкою родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому; виявляє повагу і любов до історії рідного села, міста — своєї Малої Батьківщини

  Після уроку учні/учениці можуть: знати:

  • поняття: «допоміжні (спеціальні) історичні дисципліни», «археологія», «боністика», «геральдика» «вексилологія», «етнографія»,

  «палеографія», «топоніміка», «сфрагістика», «хронологія»; «метод», «усна історія», «порівняльний метод».

  Уміти:

  • визначає зміст допоміжних (спеціальних) історичних дисциплін;
  • пояснює сутність методів історичного дослідження.

  Ставлення: усвідомлює необхідність ознайомлення

  Після уроку учні/учениці можуть: знати:

  • поняття «історичне джерело»,

  «критичний аналіз історичного джерела»;

  • види історичних джерел.

  Уміти:

  • розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/вторинні, текстово-візуальні);
  • розуміє важливість використання інформативних можливостей різних видів історичних джерел для написання історії.

  Ставлення:

  усвідомлює, що повноцінне вивчення історії можливе за умови використання різних видів джерел.

  Після уроку учні/учениці можуть: знати:

  • поняття «артефакт», «археологічна культура», «археологічні розкопки»,

  «культурний шар»;

  • вчених, які започаткували археологічні дослідження на теренах України.

  • Уміти:

    • визначає різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою;
    • розповідає як працюють археологи.

    Ставлення:

    розуміє місце археології як важливої науки в пізнанні минулого людства.

     

    Після уроку учні/учениці можуть: знати:

    • час існування та характерні риси найвідоміших археологічних пам’яток світу та України;
    • стоянки первісних спільнот на території України;
    • поняття   «трипільська   культура»,

    «протомісто»

    Уміти:

    • називає приклади археологічних пам’яток;
    • визначає унікальність знахідок у Мізині та Межирічі.

    Ставлення:

    розуміє необхідність збереження археологічних пам’яток як важливої складової матеріальної культури людства

     

    Після уроку учні/учениці можуть: знати:

    • найвидатніші писемні пам’ятки світу й України;
    • поняття «пергамент», «писемні пам’ятки».

    Уміння:

    • називає приклади історичних пам’яток та інших прикладів присутності минулого в сьогоденні;
    • відшукує за допомогою інтернет- ресурсів найвидатніші писемні пам’ятки світу й України;
    • популяризує писемні пам’ятки в соціальних мережах, на інтернет-сайті школи

    Ставлення:

    розуміє значимість писемних пам’яток для пізнання історичного минулого.

     

    Після уроку учні/учениці можуть: знати:

    • поняття «вишиванка», «етнографічні дослідження», «фольклор»;
    • жанри фольклору.

    Уміння:

    визначає, що вивчає етнографія; розповідає, хто проводить етнографічні дослідження і як вони відбуваються;
  • встановлює причини виникнення фольклору;
  • • виокремлює фольклор як історичне джерело в дослідженні минулого.

    Ставлення

    • усвідомлює, що фольклор був і залишається джерелом інформації про звичаї, традиції, побутову культуру народу.
    
    

    Після уроку учні/учениці можуть: знати:

    • поняття сучасних історичних джерел:

    «аудіодокументів», «відеодокументів»,

    «фотодокументів».

    Уміння:

    Ставлення:

    розуміє значення сучасних історичних джерел — аудіо, відео, фото — для історичного дослідження.

    визначає, яку інформацію можна дізнатися із візуальних джерел: аудіо-, відео-, фотодокументів.