Історія України 9 клас
Індивідуальний навчальний план
з історії України для учнів 9 класу,
які здобуває освіту за сімейною формою навчання
Рекомендований підручник : https://pidruchnyk.com.ua/1007-ukr-istoriya-9-burneyko.html
Навчальна Програма : Програма для закладів загальної середньої освіти Історія України 6-11 класів. Наказ МОН України від 03 серпня 2022року № 698
Складено згідно Навчальної програми (Наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
Календарне планування з історії України 9 клас
І семестр
Теми навчальних занять
Очікувані результати
Дата контролю
Вступ. «Довге» дев’ятнадцяте століття в історії України: територія, населення, влада
Вступ. Українські землі у складі Російської імперії. |
Українські землі у складі Австрійської імперії. |
Знаю:
- хронологічні межі «довгого» ХІХ століття;
- адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
- періодизацію українського національного відродження;
- чисельний, соціальний, національний склад українського населення.
Розумію:
- вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
- «довге» ХІХ століття як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
- головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій щодо українських земель;
- особливості розвитку України та етапів українського національного відродження/руху від кінця ХVІІІ століття до початку ХХ століття;
- спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
- поняття: «довге» ХІХ століття»; «національне відродження»; «смуга осілості», «губернія».
Уміти:
- обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ століття;
- показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
- охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ століття;
12.12.2024
Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Українські землі в системі міжнародних відносин. |
Соціально-економічний розвиток. |
Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести. |
Початок українського національного відродження. |
Практичне заняття: Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху. |
Узагальнення «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» |
Знаю:
- назви і час існування козацьких формувань: Задунайська Січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/Кубанське козацьке військо; час початку індустріальної революції в Україні, польського Листопадового повстання, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.
Розумію:
- поняття: «індустріальна революція (промисловий переворот)», «національна ідентичність», «національний рух» («національне відродження»);
- вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
- роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
- вплив польського національно-визвольного руху на суспільні настрої в Україні;
- програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
- зв’язки між соціальними і національними рухами.
Умію:
- показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних
організацій, території, охоплені соціальними протестами; - схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан підросійської України, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання українського національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
- пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для
національного руху; - визначити розбіжності в цілях українського, польського (національних) і
російського (опозиційного до самодержавства) рухів на території України;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка.
Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Соціально-економічне становище земель підавстрійської України. |
Початок національного відродження. Практичне заняття: Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів. |
Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. |
Узагальнення «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» |
Знаю:
- історичні обставини включення українських територій (Галичини, Буковини,
Закарпаття) до Габсбурзької монархії; - період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів».
Розумію:
- поняття: «будителі», «Весна народів», «освічений абсолютизм»;
- причини, які зумовили провідну роль Греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
- ідейні засади діяльності гуртка «Руська трійця», Головної Руської ради;
- історичне значення альманаху «Русалка Дністровая».
Умію:
- показати на карті Галичину, Буковину й Закарпаття в складі Австрійської
імперії; - схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських
регіонів у складі монархії Габсбурґів, реформи періоду «освіченого абсолютизму» та їхній вплив на українське населення; - визначити напрями і результати діяльності «Руської трійці», досягнення
революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті
та Буковині;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Могильницького, Лук’яна Кобилиці, Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.
ІІ семестр
Теми навчальних занять
Очікувані результати
Дата контролю
Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.
Особливості соціально-економічного розвитку
західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в
Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова
еміграція. Русофіли («москвофіли») і народовці
(«українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство
імені Шевченка. Народовська політика «нової ери».
Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині,
Буковині й Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Іван
Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська
радикальна партія, Українська національно-демократична
партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та
австрійському парламенті у Відні. Польський і єврейський
рухи в Галичині.
Знаю:
– дати селянської реформи, утворення товариства
«Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших
українських політичних партій.
Розумію:
– особливості політичного, соціально-економічного
й культурного розвитку українських регіонів у складі
Австро-Угорської монархії;
– поняття «русофіли/москвофіли»,
«народовці/українофіли», «радикали», «нова ера»,
«український П’ємонт».
Умію:
– показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття,
основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-
політичних осередків регіону;
– охарактеризувати мету й діяльність товариства
«Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
– пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини
виникнення радикального руху, причини і наслідки
трудової еміграції;
– обґрунтувати різниці в цілях українського,
польського та єврейського рухів в українських регіонах
Австро-Угорщини;
– визначити напрями діяльності перших українських
політичних партій у Галичині, мету і наслідки
кооперативного руху;
– обґрунтувати судження про історичне діяльності
Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука,
Володимира й Олександра Барвінських, Юліана
Бачинського.
25.05.2025
Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Особливості соціально-економічного розвитку.
Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна
спеціалізація промисловості й сільського господарства.
Кооперативний рух.
Політизація та радикалізація українського національного
руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-
освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми
консолідації української нації. Самостійницька й
автономістська течії в національному русі.
Наростання політичної напруженості. Події російської
революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських
парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське
питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських
поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі
та австрійському парламенті у Відні.
Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну.
Український політичний і національно-культурний рух у
1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.
Посилення тиску з боку російської імперської влади на
український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа
Бейліса».
Знаю:
– дати створення основних українських політичних
партій, подій російської революції 1905–1907 рр.
(значущих для України), впровадження загального
виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення
українських національно-культурних і військово-
спортивних організацій, період проведення аграрної
реформи Петра Столипіна.
Розумію:
– тенденції й протиріччя соціально-економічного
розвитку України початку ХХ ст., індустріальної
модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна,
модернізації суспільно-політичного життя в
Наддніпрянщині;
– вплив російської революції 1905–1907 рр. на
активізацію українського руху в Російській імперії;
– значення австрійського конституційно-
парламентського устрою для розвитку українського руху;
– поняття «страйк», «народне віче», «монополізація
економіки», «кооперативний рух», «політизація
національного руху», «ксенофобія».
Умію:
– показати на карті українські території на початку
ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних,
національно-культурних організацій;
– охарактеризувати й проаналізувати особливості
соціально-економічного розвитку українських земель,
діяльність українських політичних партій та інших
національних організацій, український національний рух
у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу
українців за реформу виборчої системи в Австро-
Угорщині;
– пояснити причини і наслідки посилення тиску
російської влади на український національний рух у
1907–1914 рр., результати діяльності українських
парламентських громад у Державних думах;
– визначити передумови розвитку українського
кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
– обґрунтувати судження про історичне значення
діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського,
Миколи Міхновського, Костя Левицького, Євгена
Олесницького.
та австрійському парламенті у Відні.
Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну.
Український політичний і національно-культурний рух у
1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині.
Посилення тиску з боку російської імперської влади на
український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».
.
Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців,
зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і
напрямів освіти. Боротьба за створення українського
університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки.
Наукові товариства. Видатні вчені. Особливості розвитку
культурного життя. Література. Українська преса та
видавництва. Український професійний театр. Родина
Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична
школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в
архітектурі. Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській
забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля,
розваги й задоволення культурних запитів.
Знаю:
– дати створення університетів в Одесі й Чернівцях,
утворення Наукового товариства імені Шевченка,
обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-
католицької церкви.
Розумію:
– суперечливість умов розвитку української
культури (залежність від національної політики імперій);
– розуміння прав людини і формування способів
захисту людських свобод як важливі критерії історичного
розвитку;
– роль науки й освіти в обґрунтуванні української
національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
– позитивне значення меценатства для розвитку
української культури;
– роль церкви в суспільному житті українців;
– причини і наслідки змін, що відбулися у другій
половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі,
повсякденному житті;
– особливості розвитку культурного життя в різних
регіонах України;
– поняття «емансипація», «реалізм», «український
модерн», «меценат».
Умію:
– показати на карті центри університетської освіти,
місця розташування основних культурно-освітніх
закладів і визначних пам’яток архітектури й
образотворчого мистецтва;
– охарактеризувати вплив модернізації на
суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді
людини і повсякденному житті;
– розпізнати й описати пам’ятки архітектури й
образотворчого мистецтва, створені під впливом
художніх принципів реалізму і модернізму;
– обґрунтувати судження про історичне значення
діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі
Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії
Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.
.
