Знати:

– дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії;

– територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

– поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства»;

– значення Люблінської унії для русько-українського суспільства;

– особливості організації державної влади у Речі Посполитій;

– основні риси політичної культури Речі Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність, можливість суспільного діалогу);

– місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;

– особливості магдебурзького права на українських землях;

– укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати православну церкву та зробити її конкурентоспроможною;

– значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Уміти:

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та  релігійного життя на теренах України;

– показати на карті територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративнотериторіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

– пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій;

– знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності;

– схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ –першій половини XVІІ ст.;

– розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування;

– визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;

– оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії;

– обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Василь-Костянтин 

Костянтинович Острозький, Петро Могила;

– розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України