Історія України 7 клас

Індивідуальний навчальний план з «історії України» учнів 7-их класів,

які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою навчання

(за підручником Історія України (Власов, Панарін, Топольницька) 7 клас 2020)

https://pidruchnyk.com.ua/1497-istoriya-ukrainy-7-klas-vlasov-2020.html

І семестр

Теми навчальних занять

Очікувані результати

Дата контролю

Тема 1. РУСЬ-УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII ст.

Поліцентричність руської державності в другій половині XI – першій половині XIII ст. Вишгородський , Любецький , Уветицький (Витичівський) з’їзди князів та їхні рішення.

Київське, Чернігівське Переяславське, Волинське і Галицьке князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст.: політичне і соціально-економічне життя

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст.

Крим у складі Візантійської імперії

Знати:

◼ дати Вишгородського, Любецького, Уветицького (Витичівського) з’їздів князів,

періоди правління Володимира Всеволодовича (Мономаха), Мстислава Володимировича (Великого), дату першої писемної згадки слова «Україна» та версії його значення;

◼ територіальні межі Київського, Переяславського, Чернігівського, Волинського і Галицького князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст., а також половецьких земель.

Розуміти:

◼ передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України;

◼ правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес виникнення самостій них адміністративно-територіальних утворень («земель»),

де загосподарювали представники Мономаховичів, Олеговичів, Ростиславовичів та ін.;

◼ існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі,

що тяжіла до цілісності, та народноюкультурою, яка була просякнута племінними відмінностями.

Уміти:

◼ розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події

Київського, Чернігівського, Переяславського, Волинського і Галицького князівств у другій половині ХІ – першій

половині ХІІІ ст.;

◼ показати на карті зміни територіальних меж Київського, Переяславського, Чернігівського, Волинського і Галицького князівств у другій половині ХІ –

першій половині ХІІІ ст.;

◼ схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

◼ розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Русі-України другої

половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

◼ схарактеризувати діяльність таких князів, як Володимир Всеволодович

(Мономах), Мстислав Володимирович (Великий), Володимир Глібович, Ігор

Святославович (новгород-сіверський).

Згідно з розкладом

Тема 2. ВОЛИНЬ І ГАЛИЧИНА КІНЦЯ ХІІ – СЕРЕДИНИ ХІІІ ст.

ВОЛИНСЬКО-ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО

(«ДЕРЖАВА РОМАНОВИЧІВ») СЕРЕДИНИ ХІІІ–XIV ст.

Волинь і Галичина в кінці ХІІ – середині ХІІІ ст. Утворення Волинсько-Галицького

князівства («держави Романовичів»).

Походи монголів на Русь. Особливості підпорядкування Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів») та інших

князівств Русі-України Монгольській імперії. Спроби організації антимонгольської коаліції

Відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича. Волинь і Галичина за наступників короля Данила. «Вигасання» династії Романовичів та боротьба претендентів на її спадщину.

Релігійне життя. Культура Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів

Знати:

◼ час правління у Галичі Романа Мстиславовича, монгольської навали на РусьУкраї�ну; дати битви на річці Калка, коронування Данила Романовича;

◼ умовні територіальні межі ВолинськоГалицького князівства («держави Романовичів») та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну.

Розуміти:

◼ поняття «баскак», «король», «хан»,«ярлик»;

◼ особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській

імперії

◼ передумови посилення культурних впливів країн Центральної Європи на

терени Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

◼ особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури руськоукраїнського суспільства як визначальних умов збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Уміти:

◼ розташувати в хронологічній послідовності відомості про Волинське і Галицьке князівства, їх об’єднання під владою Романа Мстиславовича; походи монголів на Русь-Україну, події на Волині й у Галичині;

◼ показати на карті територіальні межі Волинсько-Галицького князівства

(«держави Романовичів») та сусідніх держав, напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239–1242 рр.;

◼ схарактеризувати внутрішню та зовнішню діяльність князя/короля Данила;

◼ встановити історичне значення коронування Данила Романовича, причини

невикористання королівського титулу спадкоємцями Данила і актуалізації ідеї

королівства Руського під час боротьби за волинсько-галицьку спадщину у середині XIV ст.;

◼ розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

◼ схарактеризувати діяльність правителів Волині йГаличини, Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»), таких як Ярослав Осмомисл,

Роман Мстиславович, Лев Данилович, Юрій Львович

Тема 3.РУСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ

(СЕРЕДИНА XIV – ПОЧАТОК XVІ ст.). КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Інкорпорація руських земель до складу Великого князівства Литовського, Польського королівства та інших держав. Боротьба Великого князівства Литовського та Польського королівства з Тевтонським

орденом. Кревська, Городельська унії та

їх вплив на руську політичну еліту. Русь

як окремий регіон у Польському королівстві. Луцький з’їзд монархів. Руські землі

в суперництві Польщі та Литви. Київське

князівство та й ого ліквідація. Династична

ідея Руського князівства.

Особливості державних устроїв Великого князівства Литовського, Польського

королівства. Формування шляхетського великого князя Казимира ІV 1447 р. для землевласників

Великого князівства Литовського. Права шляхти та її роль як політичного народув становій державі.

Суспільні відносини на теренах сучасної України в XІV – XV ст. Сільське господарство. Міста, магдебурзьке право. Ремесла

і торгівля. Релігій не життя. Культура (політична/повсякденна) українських земель як система цінностей . Пам’ятки культури.

Держава Феодоро в Криму Утворення Кримського ханства. Суспільний

устрій та культура ханства.

Можуть знати:

◼ час входження руських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і й ого підпорядкування Османській імперії; дати битви на річці Сині Води, Кревської, Городельської уній , Грюнвальдської битви, Луцького з’їзду монархів, утворення Руського та Подільського воєводств у складі Польського королівства, зрівняння у правах польської та руської шляхти, привілею Казимира IV для землевласників Великого князівства Литовського;;

◼ території українських земель у складі різних держав;

◼ соціальний склад населення українських земель.

Розуміти:

◼ поняття «еліта», «магдебурзьке право», «магнат», «персональна унія», «самоврядування», «султан», «шляхта»;

◼ інкорпорацію (включення) руських земель до складу сусідніх держав як династичне успадкування та/або територіальні здобутки;

◼ особливості: 1) державних устроїв Великого князівства Литовського, Польського королівства; 2) становища руських земель у складі різних держав;

◼ формування уявлень про окремішність українських спільнот;

◼ специфіку станової держави та роль у ній шляхти;

◼ вплив європейської культури на культуру населення українських земель;

◼ передумови утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над

ним протекторату Османської імперії.

ІІ семестр

Теми навчальних занять

Очікувані результати

Дата контролю