Всесвітня історія 9 клас
Індивідуальний навчальний план
із всесвітньої історії для учнів 9 класу,
які здобуває освіту за сімейною формою навчання
Рекомендований підручник : https://shkola.in.ua/742-vsesvitnia-istoriia-9-klas-hisem-2017.html
Навчальна Програма : Програма для закладів загальної середньої освіти Історія України 6-11 класів. Наказ МОН України від 03 серпня 2022року № 698
Складено згідно Навчальної програми (Наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
І семестр
Теми навчальних занять
Очікувані результати
Дата контролю
Повторення. Вступ. Місце Нового часу в історії. Утвердження індустріального суспільства. Формування громадянського рівноправ’я і парламентської демократії.
| |||
Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва). | |||
Французька революція кінця XVIII ст. | |||
Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Історичне значення Французької революції. | |||
Віденський конгрес. Священний союз. | |||
Утвердження принципів громадянського рівноправ»я : від декларації правлюдини ігромадянина до «Цивільного кодексу» Наполеон. | |||
Учень/учениця:
- розпізнає на карті провідні країни Європи і світу;
- характеризує особливості політичного
й економічного розвитку світу від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
- називає хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу;
- висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст.;
• володіє поняттями: «індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ’я», «парламентська демократія».
12.12.2024
Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815–1870 рр.
Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм). Повсякденне життя. |
Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії. |
Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія. |
Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. |
Національні рухи слов’янських народів. Об’єднання Німеччини та Італії. |
Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст. |
Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово). |
Знаю:
- дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.
Розумію:
- поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».
Умію:
- пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
- охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
- простежити становлення парламентської демократії в Європі;
- визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;
- визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.
ІІ семестр
Теми навчальних занять
Очікувані результати
Дата контролю
Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній
третині ХІХ – на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ
Монополізація економіки.
Зростання ролі держави в
суспільному житті. Завершення
формування індустріального
суспільства в розвинених країнах
світу. Франко-прусська війна та її
наслідки. Третя Республіка у Франції.
Жорж Клемансо. Німецька імперія.
Канцлерство Отто фон Бісмарка.
Перехід Німеччини до «світової
політики». Втрата Великою
Британією промислової першості.
Посилення колоніальної експансії.
Ліберальні реформи Девіда Ллойд
Джорджа. Економічне піднесення
США. Антитрестівське
законодавство. Експансіонізм. Режим
сегрегації в південних штатах.
«Справедливий курс» Теодора
Рузвельта. «Нова демократія» Томаса
Вудро Вільсона. «Великі реформи» в
Росії. Зовнішня і колоніальна
політика Російської імперії.
Революція 1905–1907 рр.
Столипінські реформи. Австро-
Угорщина – дуалістична монархія.
Утворення нових незалежних держав
на Балканах. «Доба Мейдзі» в
Японській імперії. Початок японської
територіальної експансії. Сунь Ятсен.
Сіньхайська революція. Спроби
модернізації Османської імперії.ена.
Знаю:
– час парламентських реформ у Великій
Британії, «великих реформ» у Росії, «доби
Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й
Сіньхайської революцій;
– дати утворення дуалістичної Австро-
Угорщини, першої російської революції,
столипінських реформ.
Розумію:
– вплив результатів франко-прусської
війни на суспільний розвиток Франції та
Німеччини;
– поняття «гомруль», «домініон»,
«експансіонізм», «дуалістична монархія»,
«антимонопольне законодавство»,
«індустріалізація», «монополія», «трест»,
«синдикат», «картель», «колоніальна
імперія», «дискримінація», «сегрегація»,
«суфражизм», «фемінізм», «пробудження
Азії».
Умію:
– показати на карті напрямки
колоніальної експансії й колоніальні
володіння Великої Британії, Франції та
Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;
– охарактеризувати тенденції суспільно-
політичного та економічного розвитку країн
Європи та Північної Америки, парламентські
реформи у Великій Британії, «великі
реформи» в Російській імперії, особливості
розвитку Австро-Угорщини;
– визначити причини і наслідки
індустріалізації, монополізації провідних
галузей економіки, переходу Німецької
імперії до «світової політики», впровадження
антитрестівського законодавства в США,
російських реформ 1860–1870-х років,
російської революції 1905–1907 рр.,
столипінських реформ, національних рухів
слов’янських народів;
– пояснити причини відмінностей у
темпах розвитку країн Європи та Америки,
сутність революції Мейдзі, Молодотурецької
й Сіньхайської революцій;
– обґрунтувати судження про історичне
значення діяльності королеви Вікторії,
Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-
Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд
Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.
25.05.2025
Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок
ХХ ст.)
Міжнародні відносини наприкінці ХІХ
ст. Утворення військово-політичних
блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок
боротьби за переділ колоніального світу.
Міжнародні кризи та збройні конфлікти на
початку ХІХ ст. Україна в геополітичних
планах Російської, Німецької, Австро-
Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.
Знаю:
– час створення Троїстого союзу і
Антанти.
Розумію:
– поняття «геополітика», «військово-
політичний союз», «мілітаризація»,
«метрополія».
Умію:
– показати на карті країни Троїстого
союзу й Антанти, колоніальні володіння і
сфери впливу великих держав (метрополій);
– охарактеризувати основні тенденції
міжнародних відносин у другій половині ХІХ
– на початку ХХ ст.;
– пояснити причини міжнародних криз і
збройних конфліктів початку ХХ ст.,
створення військово-політичних блоків;
– визначити наслідки боротьби
європейських держав, США та Японії за
перерозподіл світу;
– пояснити місце України в
геополітичних стратегіях Російської,
Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі
ХІХ–ХХ ст..
Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець
ХVІІІ – початок ХХ ст.)
Урізноманітнення форм і напрямів
освіти. Університет як автономна
інституція. Поява вищих навчальних
закладів технічного профілю. Наукові й
технічні досягнення. Література та
мистецтво. Зародження масової культури.
Масове виробництво. Науково-технічна
революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив
на людину й суспільства. Зміни у вигляді
міст і сіл. Одяг. Індустріальні та
традиційні суспільства. Емансипація.
Знаю:
– важливі для сучасності наукові й
технічні винаходи, здійснені впродовж
«довгого» ХІХ ст.;
– найвідоміші правові пам’ятки
ХVІІІ–ХІХ ст.;
– основні наукові й культурні центри
Європи та США.
Розумію:
– тенденції розвитку культури, основні
стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді
людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;
– поняття «романтизм», «класицизм»,
«реалізм», «еклектика», «модерн»,
«імпресіонізм», «масова культура», «масове
виробництво».
Умію:
– охарактеризувати досягнення науки і
техніки, духовної культури в провідних
країнах світу, зміни у світогляді й
повсякденному житті;
– визначити прояви взаємодії культур
народів Європи, Америки, Азії та Африки.
Узагальнення до курсу. ОСНОВНІ ІДЕЇ, ЗДОБУТКИ, ВИКЛИКИ
«ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ
«Довге» ХІХ століття: основні ідеї,
здобутки, виклики. Особливості
української історії ХІХ ст. Внесок
українського суспільства в
загальноєвропейську культурну спадщину
ХІХ ст.
Знаю:
– хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і
його внутрішню періодизацію;
– взаємопов’язаність і
взаємозалежність процесів господарського,
соціального, політичного і культурного
розвитку українського та інших
європейських суспільств у ХІХ ст.
Розумію:
– поняття «модернізація».
Умію:
– охарактеризувати основні тенденції
політичного, соціально-економічного та
культурного розвитку світу впродовж
«довгого» ХІХ ст.;
– визначити внесок українського
суспільства в загальноєвропейську
культурну спадщину ХІХ ст.;
– зіставити типові явища і процеси
європейської та української історії в ХІХ –
на початку ХХ ст.;
– оцінювати історичні події ХІХ ст. з
позиції формування «першого покоління»
прав і свобод людини;
– висловлювати судження щодо
значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого
розвитку світу.
